Вплив реабілітаційних вправ із використанням пристрою для декомпресії хребта DRX9000 на реабілітацію при болю в нижній частині спини в спортсменів, які користуються кріслами колісними

Ali Talal Abdullah. The Effect of Rehabilitation Exercises Using DRX9000 Spinal Decompression Device on the Rehabilitation of Lower Back Pain in Athletes Who Use Wheelchairs. Pubmedia Jurnal Pendidikan Olahraga. 2025;3(1):1–11. DOI: 10.47134/jpo.v3i1.2150. Стаття не має запису в PubMed (PMID немає).

Оригінальна стаття: doi.org/10.47134/jpo.v3i1.2150; сторінка статті на сайті журналу: edu.pubmedia.id/index.php/jpo/article/view/2150; PDF: edu.pubmedia.id/index.php/jpo/article/download/2150/1302. Видавець: Indonesian Journal Publisher; ISSN 3026-1600.

Ali Talal Abdullah, University of Diyala. *Correspondence: Ali Talal Abdullah.

Received: 30-07-2025
Accepted: 30-08-2025
Published: 30-09-2025

У статті надруковано: «Copyright: © 2025 by the authors. Submitted for open access publication under the terms and conditions of the Creative Commons Attribution (CC BY) license (http://creativecommons.org/licenses/by/4.0/).» Ліцензія: Creative Commons Attribution 4.0 International (CC BY 4.0), creativecommons.org/licenses/by/4.0.

Переклад з англійської мови виконано ELTECH за PDF-версією статті з сайту журналу. Текст перекладено дослівно, без скорочень і змін; адаптовано лише верстку (три формули з розділу «Методологія» подано як текст у рядку).

Спортивні травми вважаються суттєвою проблемою для спортсменів загалом і для осіб з інвалідністю зокрема, оскільки вони є одним з основних чинників, що впливає на фізичну працездатність осіб з інвалідністю, які займаються спортом і фізичною активністю. Люди з інвалідністю вже стикаються з обмеженнями та зниженою рухливістю через свої порушення, що підвищує їхній ризик травмування під час фізичної активності, чи то через неправильні рухи, чи то через дії, які перевищують їхні природні фізичні можливості. Однією з поширених травм серед користувачів крісел колісних у різних видах спорту є біль у нижній частині спини, що характеризується виникненням болю та обмеженням рухливості в поперековій ділянці. Цей стан може ускладнювати виступи на змаганнях, призводячи до тимчасового припинення спортивної діяльності, доки біль не вщухне. Повторні епізоди можуть призводити до ускладнень або тяжчих травм. Навіть незначний біль у нижній частині спини, якщо не вжити щодо нього відповідних медичних і терапевтичних заходів, може перерости в серйозний стан. Провівши огляд наявної літератури, дослідник помітив, що нинішні програми реабілітації та лікування травм нижньої частини спини можуть недостатньо відповідати специфічним потребам осіб з інвалідністю. Тому дослідник розробив комплекс вправ, адаптований до фізичних можливостей користувачів крісел колісних, із залученням програмованого пристрою для витягування хребта (DRX9000) і додаткових допоміжних засобів, під наглядом профільного лікаря-ортопеда та експертів із фізіотерапії.

Ключові слова: реабілітаційні вправи, біль у нижній частині спини, спортсмени з інвалідністю.

Це дослідження включає комплекс реабілітаційних вправ, розроблених для відновлення поперекового відділу хребта (поперекових хребців) і пов’язаних із ним м’язів за допомогою серії фізичних вправ у поєднанні з електронним пристроєм для витягування хребта (DRX9000). Цей пристрій унікальний тим, що здійснює витягування хребта на основі графічної кривої, яка визначає ступінь витягування та цільові хребці. DRX9000 — сучасний пристрій, який допомагає відновити правильне анатомічне взаєморозташування хребців і полегшує біль, що дає змогу виконувати вправи без дискомфорту. Він також сприяє належному зміцненню м’язів, які підтримують поперекову ділянку, і забезпечує виконання рухів у межах їхнього нормального функціонального діапазону (Zhang, 2021).

Реабілітаційна програма тривала 50 днів і охоплювала групу спортсменів, які пересуваються на кріслах колісних, займаються різними видами спорту для осіб з інвалідністю та страждають від болю в нижній частині спини. Їхній стан фахівець діагностував як грижу поперекового диска легкого ступеня, яка потребувала реабілітаційних вправ для запобігання погіршенню стану та прогресуванню травми.

Проблема, яку розглядає це дослідження, полягає в тому, що більшість реабілітаційних програм не розроблено спеціально для осіб з інвалідністю, а сучасні пристрої рідко застосовують у лікуванні. Це часто подовжує терапію й може викликати нудьгу серед пацієнтів, особливо зважаючи на те, що ці особи мають особливі потреби і їм потрібні реабілітаційні програми, адаптовані до їхнього фізичного та психологічного стану (Schenck, 2022).

Мета цього дослідження — оцінити ефективність розроблених реабілітаційних вправ у лікуванні грижі поперекового диска легкого ступеня, зміцненні пов’язаних м’язів, зв’язок і сухожиль. Дослідник висуває гіпотезу, що ці вправи позитивно вплинуть на реабілітацію нижньої частини спини, відновлять анатомічне взаєморозташування поперекових хребців, покращать рухливість і полегшать біль. Перед упровадженням реабілітаційної програми було проведено попередні тести, а згодом — підсумкові тести на досліджуваній вибірці, щоб виміряти ефективність програми. Було застосовано серію фізичних тестів на додаток до медичної діагностики.

Проаналізувавши результати підсумкових тестів і статистичні дані, дослідник дійшов висновку, що розроблені реабілітаційна програма та вправи позитивно впливають на реабілітацію поперекових хребців і пов’язаних із ними м’язів. Дослідник рекомендує впроваджувати цю програму для реабілітації користувачів крісел колісних — як тих, що займаються спортом, так і тих, що не займаються ним, — які страждають від болю в нижній частині спини.

Вибірка дослідження складалася із семи осіб з інвалідністю, які займаються різними видами спорту. Попередні тести, підсумкові тести та реабілітаційну програму було проведено в Al-Razi Center for Physical Therapy з 01/8/2025 до 20/09/2025.

Метод дослідження

Дослідник застосував експериментальний метод із використанням дизайну з однією групою та попереднім/підсумковим тестуванням, оскільки він найкраще підходить для розв’язання проблеми дослідження.

Вибірка дослідження

Вибірка дослідження складалася з групи спортсменів з інвалідністю, які користуються кріслами колісними й займаються різними видами спорту для осіб з інвалідністю. Усі учасники страждали від болю в нижній частині спини, і в них було діагностовано грижу поперекового диска легкого ступеня. До вибірки увійшли семеро спортсменів-чоловіків віком від 19 до 25 років на момент початку програми.

Схоже, що всі значення коефіцієнта асиметрії перебували в межах від 0,83 до 1,76. Ці значення лежать у межах діапазону ±3 кривої, що вказує на однорідність учасників вибірки за цими змінними та показниками.

Інструменти дослідження

1. Електронний пристрій для декомпресії хребта (DRX9000)
2. Пристрій для інфрачервоної візуалізації
3. Рентгенівський апарат
4. Пристрій для лазерного прогрівання
5. Килимки
6. Еластичні стрічки
7. Секундомір
8. Залізний гриф із дисками різних розмірів

Тести дослідження

1. Рентгенологічне обстеження, яке проводив лікар.
2. Тест на рівень болю, який проводив лікар.
3. Тест на силову витривалість м’язів спини (Ali Salman Abdul-Tarafi, 2013)
   • Тест: піднімання тіла з положення лежачи на животі.
   • Мета: виміряти витривалість м’язів спини.
   • Порядок виконання: з положення лежачи на животі, руки за головою, стегна зафіксовані, учасник прогинає тулуб назад.
   • Спосіб реєстрації: рух повторюють і фіксують максимальну кількість повторень.
4. Тест на гнучкість (Marwan Abdul-Majid Ibrahim, 2002)
   • Тест: прогинання тулуба назад із положення лежачи на животі.
   • Мета: виміряти гнучкість хребта.
   • Використовувані засоби: вимірювальна лінійка.
   • Порядок виконання: з положення лежачи на животі, руки за головою, учасник прогинає тулуб назад до максимальної амплітуди.
   • Спосіб реєстрації: дослідник вимірює лінійкою відстань від підборіддя до підлоги.

5. Попередні тести

Вимірювання під час попереднього тестування було проведено 1/8/2025 на вибірці дослідження, що складалася з 7 користувачів крісел колісних, які страждали від грижі поперекового диска легкого ступеня та болю в нижній частині спини. Усі дані було зафіксовано для подальшого статистичного аналізу (Kumar, 2023).

6. Підсумкові тести

Вимірювання під час підсумкового тестування було проведено на вибірці дослідження після завершення реабілітаційної програми 19/9/2025. Усі дані було зафіксовано для статистичної обробки.

7. Реабілітаційна програма

Реабілітаційна програма розпочалася 2/8/2025 і завершилася 20/9/2025.

8. Статистичні інструменти

Було використано такі статистичні інструменти:

• Середнє арифметичне (Al-Talib & Al-Samarrai, 1987, с. 40)

m = Сума m / n

• Стандартне відхилення (Yaseen & Al-Obaidi, 1996, с. 156)

SD = √[(Сума m2 − (Сума m)2/n) / (n − 1)]

• Одновибірковий t-критерій (Ayyad Kareem Al-Kanani, 2009, с. 146)

t = m різниці / (SD різниці / √n)

Представлення, аналіз та обговорення результатів тесту на рівень болю

На підставі результатів, наведених у таблиці вище, і після застосування t-критерію для відмінностей між попереднім і підсумковим тестами розрахункове значення t (8,6) було більшим за табличне значення (2,44). Це вказує на значущу відмінність між попереднім і підсумковим тестами на користь підсумкового тесту (Hasan, 2020).

Тест на рівень болю — одне з медичних обстежень, проведених на вибірці дослідження, на додаток до рентгенологічних обстежень, на які спирався лікар, що здійснював нагляд, щоб діагностувати травму та визначити її тяжкість. Дослідник також використав ці обстеження для оцінювання реабілітаційної програми за допомогою попередніх і підсумкових тестів на вибірці дослідження (Zhu, 2024).

Результати були позитивними й засвідчили суттєве покращення за медичними оцінками. Зв’язки суглобів перебували в дуже доброму стані, а наявні до програми часткові розриви — спричинені м’язовою слабкістю в нижній частині спини та тулубі — під час обстежень у межах підсумкового тестування більше не спостерігалися. Це було очевидно з покращеної амплітуди рухів, усунення болю та повернення хребців у їхні анатомічні положення, що було чітко видно на рентгенограмах нижньої частини спини в усіх учасників.

«М’язова сила забезпечує людині цілісну фізичну структуру в усіх основних рухах, чи то стоячи, чи то сидячи, а також слугує профілактичним і лікувальним заходом проти тілесних деформацій і вад» (Abdul-Maleh та співавт., 2011).

Представлення, аналіз та обговорення результатів тесту на витривалість м’язів спини

Результати в таблиці вище, після застосування t-критерію для порівняння попереднього та підсумкового тестів на витривалість м’язів спини, показують, що розрахункове значення t (23,16) більше за табличне значення (2,44). Це вказує на високозначущу відмінність між результатами попереднього та підсумкового тестів на користь підсумкового тесту (Poliwoda, 2022).

Покращення витривалості м’язів спини пояснюється позитивним впливом реабілітаційних вправ на м’язи спини, особливо після застосування обтяжень. Як зазначає Hussein Abu Al-Ruz (1989), «реабілітаційні вправи збільшують м’язову силу слабких м’язів і запобігають їхній атрофії».

Реабілітаційна програма включала різноманітні вправи, розроблені для розвитку та підвищення витривалості. Програма починалася з вправ із легким опором, обтяження та опір поступово збільшували, водночас забезпечуючи, щоб під час вправ не виникало ускладнень або травм (Pennington, 2024).

Представлення, аналіз та обговорення результатів тесту на гнучкість

За даними таблиці (4), у разі застосування t-критерію для тесту на гнучкість спини розрахункове значення t досягло 42,72, що вище за табличне значення t, яке становить 2,44, і вказує на значущі відмінності між результатами попереднього та підсумкового тестів на користь підсумкового тесту.

Результати в таблиці показують помітне покращення гнучкості, як це відображає t-критерій для парних вибірок. Покращення в тесті на прогинання спини пояснюється ефективністю реабілітаційної програми, яка включала серію вправ, що підвищили гнучкість зв’язок між хребцями. Як зазначають Qasim Hassan Hussein і Abdul Ali Naseef (1980): «Правильне та організоване тренування допомагає збільшити здатність зв’язок і сухожиль до розтягнення, тим самим уможливлюючи більшу амплітуду та легкість рухів у суглобах і розвиваючи гнучкість».

Дослідник також пояснює спостережуване покращення сили та гнучкості спини учасників інтеграцією та прогресією вправ від початку реабілітаційної програми, яка включала широкий спектр вправ різного рівня, поступово адаптованих до можливостей учасників, що допомагало організму відновити свій дотравматичний стан. Як підтверджує Marwa Al-Sayed Youssef (1998): «Однією з цілей реабілітаційних вправ є повернення травмованої частини до її природного стану шляхом відновлення сили м’язів, що діють на суглоби, і підвищення гнучкості зв’язок».

Крім того, Dalton (2010) зазначає, що більшість випадків деформацій хребта спричинена поганими звичками під час стояння, сидіння, у робочій позі або неправильними положеннями сидячи, що призводить до дисбалансу сил з обох боків тіла, який, своєю чергою, порушує механіку хребта (Baranidharan, 2024).

На підставі результатів дослідження дослідник дійшов таких висновків:

1. Реабілітаційна програма позитивно впливає на реабілітацію при грижі поперекового диска легкого ступеня та полегшення болю в нижній частині спини.
2. Серед учасників вибірки відбулося покращення м’язової сили та гнучкості хребців унаслідок застосування підготовленої реабілітаційної програми.

Дослідник надає низку рекомендацій, серед яких:

1. Важливість застосування підготовленої реабілітаційної програми в реабілітації при грижі поперекового диска легкого ступеня та болю в нижній частині спини.
2. Необхідність підготовки спеціалізованих тренувальних програм для осіб з інвалідністю, які враховують їхній фізичний стан, забезпечуючи належний розвиток тіла для досягнення добрих результатів і запобігання травмам.
3. Важливість того, щоб іти в ногу з використанням сучасного обладнання та методів у реабілітації осіб з інвалідністю.

1. Abdul Malah, F., et al. (2011). Sports training for second-stage students. Amman: Arab Society Library for Publishing and Distribution.
2. Abdul-Majid Ibrahim, M. (2002). Volleyball for physically disabled – sitting. Amman: Al-Warraq Publishing and Distribution.
3. Abdul-Tarfi, A. S. (2013). Applied tests in physical education: Motor, physical, and skill assessments. Baghdad: Dar Al-Kutub wa Al-Watha’iq.
4. Abu Al-Raz, H. (1989). Effect of a proposed physical exercise program on some motor abilities and postural deviations of physically disabled individuals (Unpublished PhD thesis). Helwan University, Faculty of Physical Education.
5. Al-Kinani, A. K. (2009). Introduction to statistics and applications with SPSS. Baghdad: Dar Al-Dhia Printing House.
6. Al-Sayed Youssef, M. (1998). Studies on problems of sports medicine. Alexandria: Al-Ishaa Technical Library and Press.
7. Al-Talib, N., & Al-Samarrai, M. (1987). Principles of statistics and physical and sports tests. University of Mosul: Dar Al-Kutub for Printing and Publishing.
8. Baranidharan, G. (2024). 24-month outcomes of indirect decompression using a minimally invasive interspinous fixation device versus standard open direct decompression for lumbar spinal stenosis: A prospective comparison. Journal of Pain Research, 17, 2079–2097. https://doi.org/10.2147/JPR.S453343
9. Dalton, E. (2005). Advanced myoskeletal techniques. Oklahoma City, OK: Freedom From Pain Institutes.
10. Guzmán, A. M. Diago. (2025). Not surgical manage of discal hernia with the DRX9000 in Portoviejo, Ecuador. Revista Habanera de Ciencias Médicas, 24. https://www.scopus.com/inward/record.uri?partnerID=HzOxMe3b&scp=105014808321&origin=inward
11. Hasan, S. (2020). Interspinous and interlaminar devices for decompression. In Minimally invasive spine surgery: Surgical techniques and disease management (pp. 189–199). https://doi.org/10.1007/978-3-030-19007-1_18
12. Hassan Hussein, Q., & Naseef, A. A. (1980). Science of sports training. Mosul: Dar Al-Kutub for Printing and Publishing.
13. Kumar, N. (2023). Evaluating 5-year outcomes of interlaminar devices as an adjunct to decompression for symptomatic lumbar spinal stenosis. European Spine Journal, 32(4), 1367–1374. https://doi.org/10.1007/s00586-023-07610-x
14. Li, H. (2025). Treatment of spinal cervical spondylosis with ‘Uni-C’ device and anterior cervical discectomy and decompression fusion. Journal of the College of Physicians and Surgeons Pakistan, 35(5), 675–676. https://doi.org/10.29271/jcpsp.2025.05.675
15. Pennington, Z. (2024). Decompression alone versus interspinous/interlaminar device placement for degenerative lumbar pathologies: Systematic review and meta-analysis. World Neurosurgery, 185, 417–434. https://doi.org/10.1016/j.wneu.2024.03.054
16. Poliwoda, S. (2022). A minimally invasive lumbar decompression procedure after an interspinous spacer device implantation: An uncommon order of treatment with a successful outcome. Orthopedic Reviews, 14(4). https://doi.org/10.52965/001c.35844
17. Schenck, C. D. (2022). Interspinous process device versus conventional decompression for lumbar spinal stenosis: 5-year results of a randomized controlled trial. Journal of Neurosurgery: Spine, 36(6), 909–917. https://doi.org/10.3171/2021.8.SPINE21419
18. Yassin, W., & Abdul-Abidi, H. M. (1996). Statistical applications in physical education research. Mosul: Dar Al-Kutub for Printing and Publishing.
19. Zhang, Y. (2021). Which is the most effective treatment for lumbar spinal stenosis: Decompression, fusion, or interspinous process device? A Bayesian network meta-analysis. Journal of Orthopaedic Translation, 26, 45–53. https://doi.org/10.1016/j.jot.2020.07.003
20. Zhu, C. (2024). Efficacy and safety of interspinous process device compared with alone decompression for lumbar spinal stenosis: A systematic review and meta-analysis. Medicine United States, 103(23). https://doi.org/10.1097/MD.0000000000038370

Тиждень 1: 4 реабілітаційні сеанси на тиждень / загальна тривалість одного сеансу: 100 хвилин

Приклад сеансу для тижня 1

(Повторення вправ: 5×5 / відпочинок між вправами: 2 хвилини / відпочинок між підходами: 10 секунд)

1. Пристрій для інфрачервоної терапії – 10 хвилин
2. Електронний пристрій для витягування хребта (DRX9000) – застосовує винятково профільний фізіотерапевт
3. Прогинання тулуба назад до максимальної амплітуди з положення лежачи на животі – 10 хвилин
4. Прогинання тулуба назад і повернення з почерговим підніманням та опусканням рук із положення лежачи на животі – 15 хвилин
5. Піднімання таза біля стіни / лежачи на спині – 10 хвилин
6. Нахил тулуба вперед із положення сидячи на лаві з фіксацією в ділянці таза – 10 хвилин
7. Піднімання тулуба до рівня лави або вище, гравець у положенні лежачи на животі, тулуб виходить за край лави, з допомогою партнера для фіксації
8. Нахил тулуба вперед і назад, гравець лежить на спині
9. Нахил тулуба вперед і утримання положення протягом 15 секунд
10. Піднімання тіла з крісла за допомогою дерев’яних опор для рук з обох боків крісла шляхом розгинання та згинання рук

Тиждень 2: 4 реабілітаційні сеанси на тиждень / загальна тривалість одного сеансу: 100 хвилин

Приклад сеансу для тижня 2

(Повторення вправ: 10×5 / відпочинок між вправами: 2 хвилини / відпочинок між підходами: 10 секунд / тривалість однієї вправи: 10 хвилин)

1. Пристрій для інфрачервоної терапії – 10 хвилин
2. Електронний пристрій для витягування хребта (DRX9000) – застосовує винятково профільний фізіотерапевт
3. Повороти тулуба праворуч і ліворуч почергово з обтяженням 2 кг у кожній руці, пацієнт у положенні лежачи на спині
4. Утримання обтяження 2 кг обома руками з поворотами тулуба праворуч і ліворуч, пацієнт у положенні лежачи на спині, руки підняті над головою
5. Тяга на блоковому тренажері на рівні грудей із положення сидячи, з обтяженням 5 кг
6. Піднімання обтяження 7 кг обома руками з підлоги, пацієнт сидить на лаві
7. Піднімання обтяження 7 кг обома руками до рівня голови з положення лежачи на животі на лаві, руки витягнуті вперед
8. Прогинання тулуба назад з обтяженням 5 кг на спині, пацієнт у положенні лежачи на животі
9. Піднімання й опускання обтяження 3 кг із повним розгинанням руки та максимальним поверненням назад, пацієнт лежить на боці
10. Повторити попередню вправу для протилежного боку

Тиждень 3: 4 реабілітаційні сеанси на тиждень / загальна тривалість одного сеансу: 100 хвилин

Приклад сеансу для тижня 3

(Повторення вправ: 10×5 / відпочинок між вправами: 2 хвилини / відпочинок між підходами: 10 секунд / тривалість однієї вправи: 10 хвилин)

1. Пристрій для інфрачервоної терапії – 10 хвилин
2. Електронний пристрій для витягування хребта (DRX9000) – застосовує винятково профільний фізіотерапевт
3. Повороти тулуба праворуч і ліворуч з обтяженням 5 кг у кожній руці, пацієнт у положенні лежачи на спині
4. Тяга на блоковому тренажері на рівні грудей обома руками, з обтяженням 12 кг
5. Прогинання тулуба назад з обтяженням 7 кг, покладеним на спину, пацієнт у положенні лежачи на животі
6. Піднімання й опускання обтяження 3 кг рукою, пацієнт лежить на боці
7. Повторити попередню вправу для протилежного боку
8. Спринт на кріслі колісному між конусами на відстань 15 метрів туди й назад
9. Піднімання обтяження 15 кг обома руками до рівня голови, пацієнт у положенні лежачи на спині на лаві
10. Масаж спини – 10 хвилин

Тиждень 4: 4 реабілітаційні сеанси на тиждень / загальна тривалість одного сеансу: 100 хвилин

Приклад сеансу для тижня 4

(Повторення вправ: 5×5 / відпочинок між вправами: 2 хвилини / відпочинок між підходами: 10 секунд / тривалість однієї вправи: 10 хвилин)

1. Пристрій для інфрачервоної терапії – 10 хвилин
2. Електронний пристрій для витягування хребта (DRX9000) – застосовує винятково профільний фізіотерапевт
3. Піднімання обтяження 12 кг обома руками до рівня голови, пацієнт у положенні лежачи на животі на лаві, руки витягнуті вперед
4. Прогинання тулуба назад з обтяженням 8 кг, покладеним на спину, пацієнт у положенні лежачи на животі
5. Піднімання й опускання обтяження 3 кг рукою, пацієнт лежить на боці, голова спирається на одну руку
6. Повторити попередню вправу для протилежного боку
7. Тяга на блоковому тренажері на нижньому рівні обома руками, пацієнт у положенні лежачи на животі під кутом 45°, з обтяженням 10 кг
8. Підтягування на перекладині з крісла колісного
9. Спринт на кріслі колісному між конусами на відстань 15 метрів туди й назад
10. Масаж спини – 10 хвилин

Тиждень 5: 4 реабілітаційні сеанси на тиждень / загальна тривалість одного сеансу: 100 хвилин

Приклад сеансу для тижня 5

(Повторення вправ: 5×5 / відпочинок між вправами: 2 хвилини / відпочинок між підходами: 10 секунд / тривалість однієї вправи: 10 хвилин)

1. Пристрій для інфрачервоної терапії – 10 хвилин
2. Електронний пристрій для витягування хребта (DRX9000) – застосовує винятково профільний фізіотерапевт
3. Піднімання обтяження 12 кг обома руками від підлоги до живота, пацієнт сидить у кріслі колісному
4. Піднімання обтяження 10 кг обома руками до рівня голови, пацієнт у положенні лежачи на животі на лаві
5. Розміщення обтяження 7 кг на спині та прогинання тулуба назад, пацієнт у положенні лежачи на животі
6. Піднімання й опускання обтяження 4 кг рукою, пацієнт лежить на боці, повністю розгинаючи руку та повертаючи її назад до максимальної амплітуди
7. Повторити попередню вправу для протилежного боку
8. Тяга обома руками на блоковому тренажері з похилого положення лежачи на животі з обтяженням 15 кг
9. Вис на перекладині, пацієнт сидить у кріслі колісному
10. Загальний масаж тіла з акцентом на м’язах спини

Тижні 6 і 7: 4 реабілітаційні сеанси на тиждень / загальна тривалість одного сеансу: 100 хвилин

Приклад сеансу для тижнів 6 і 7

(Повторення вправ: 5×5 / відпочинок між вправами: 2 хвилини / відпочинок між підходами: 10 секунд / тривалість однієї вправи: 10 хвилин)

1. Пристрій для інфрачервоної терапії – 10 хвилин
2. Електронний пристрій для витягування хребта (DRX9000) – застосовує винятково профільний фізіотерапевт
3. Тяга обома руками на блоковому тренажері з обтяженням 25 кг, пацієнт сидить
4. Піднімання обтяження 25 кг від підлоги до рівня грудей, пацієнт сидить у кріслі колісному
5. Біг на кріслі колісному зигзагом між конусами на дистанції 20 метрів
6. Піднімання обтяження 25 кг обома руками до рівня голови, пацієнт у положенні лежачи на животі на лаві, руки витягнуті вперед
7. Піднімання й опускання обтяження 4 кг однією рукою, пацієнт лежить на боці, повністю розгинаючи руку та повертаючи її назад до максимальної амплітуди
8. Повторити попередню вправу для протилежного боку
9. Тяга обома руками на блоковому тренажері з похилого положення під кутом 45 градусів з обтяженням 25 кг
10. Масаж ділянки нижньої частини спини