Нехірургічна декомпресія хребта (DRX9000™) для лікування хронічного болю в нижній частині спини — клінічний випадок

Pergolizzi J, Richmond C, Auster M, Florio F, Wilhelm J. Non-surgical Spinal Decompression (DRX9000™) for the Treatment of Chronic Low-back Pain – A Case Report. European Musculoskeletal Review. 2008:58–60. Видавець: Touch Briefings. Номера тому чи випуску в статті не надруковано. Стаття не має DOI, не індексована в PubMed чи Europe PMC, а її онлайн-копії від видавця не знайдено.

a report by Joseph Pergolizzi,¹ Charlotte Richmond,² Martin Auster,³ Frank Florio⁴ and Jonathan Wilhelm⁵

1. Adjunct Assistant Professor, Johns Hopkins University School of Medicine; 2. Director of Clinical Research, NEMA Research Inc.; 3. Assistant Professor, Department of Radiology, Johns Hopkins University School of Medicine; 4. Director of Clinical Research, Axiom Worldwide, LLC; 5. Big Sky Spinal Care Center

© TOUCH BRIEFINGS 2008 (надруковано внизу першої сторінки статті). Ліцензії відкритого доступу в статті не зазначено.

Переклад з англійської мови виконано ELTECH за PDF-файлом видавничого відбитка (European Musculoskeletal Review Extract, Touch Briefings: обкладинка та сторінки статті 58 і 60). Текст перекладено дослівно, без скорочень і змін; заголовки «Вступ» і «Про автора» додано нами (в оригіналі в цих місцях заголовків немає).

Біль у спині уражає мільйони працівників у всьому світі. Поширеність болю в спині пов’язана з кількістю годин, витрачених на повторювані дії на роботі¹ та в професіях високого ризику.² У 1938 році вважалося, що немає жодного стану, який спричиняв би більше непрацездатності та економічних втрат, ніж біль у нижній частині спини (БНЧС).³ Сьогодні це твердження так само справедливе, як і 70 років тому.^4–6

Нині є безліч варіантів лікування, причому з’являються нові, часто інноваційні, методи лікування. Однак існує мало згоди щодо того, яке лікування є доречним або переважним: хірургічне, нехірургічне чи фармакологічне. Результати операцій на хребті непередбачувані та пов’язані з хірургічними ризиками. Консервативне лікування протягом щонайменше двох місяців, а часто й значно довше, перш ніж розглядати хірургічний варіант, рекомендовано в чинних настановах, заснованих на доказах.^7,8

Настанови American Pain Society щодо БНЧС відкинули деякі втручання, як-от інвазивне діагностичне тестування, різні ін’єкції в хребет і спондилодез при некорінцевому болю.⁹ Результати пілотного дослідження із застосуванням нехірургічної декомпресії хребта, а саме DRX9000™ (Axiom Worldwide, Тампа, Флорида),¹⁰ обнадійливі та пропонують ще один варіант лікування хронічного БНЧС. Тому в цій статті описано випадок хронічного БНЧС, успішно лікованого методом нехірургічної декомпресії хребта за допомогою DRX9000.

Жінка віком 35 років звернулася до амбулаторної клініки в липні 2006 року зі скаргами на БНЧС. Біль у спині супроводжувався онімінням і рецидивним болем у правій нозі. Лікар, який її лікував, зазначив, що стан пацієнтки мав хронічний характер із грудня 2004 року. Ці симптоми впливали на її здатність піднімати клієнтів — обов’язкова частина її професійних обов’язків — і посилювалися під час сидіння та тривалого стояння. Пацієнтка важила 291 фунт, а її зріст становив 5 футів 8 дюймів. Її анамнез був обтяжений двома дорожньо-транспортними пригодами (у 1994 і 2002 роках). Магнітно-резонансна томографія (МРТ) поперекового відділу хребта, виконана 19 липня 2006 року, виявила протрузію диска від легкого до помірного ступеня на рівні L5/S1, розташовану ексцентрично праворуч, яка защемлювала правий нервовий корінець S1 (див. рисунок 1). Також було відзначено легкі дегенеративні зміни з мінімальним випинанням на рівнях L2/L3 і L3/L4. Під час первинного обстеження в пацієнтки спостерігалися обмежений обсяг рухів (ОР) у поперековому відділі з болем у всіх площинах, позитивні проби на натяг нервових корінців і знижена сенсорна та рухова функція правої нижньої кінцівки.

Пацієнтка пройшла 20 процедур на DRX9000 протягом приблизно 5,5 тижня. Початкові параметри становили: максимальна декомпресійна сила 90 фунтів за мінімальної сили 45 фунтів. Кінцеві параметри лікування становили: максимум 110 фунтів і мінімум 55 фунтів. Декомпресійну силу збільшували з кроком 10 фунтів на розсуд медичного працівника. Кут прикладання лікувальної сили (який дає лікареві змогу вносити корективи для лікування ураженої ділянки поперекового відділу) коливався від 10 до 20°. Додаткове лікування включало електростимуляцію, лід і лікувальні вправи.

Під час першої процедури пацієнтка повідомила про біль на рівні 7 за шкалою 0–10; наприкінці протоколу лікування вона повідомила про біль на рівні 1. Також було відзначено зменшення тривалості болю: спочатку біль був присутній 75% часу, але на момент завершення лікування цей показник знизився до 10% часу. Під час заключного оцінювання фахівець, який проводив обстеження, відзначив покращення результатів тестів ОР у поперековому відділі: згинання збільшилося з 42 до 58°, розгинання збільшилося з 12 до 26°, бічне згинання ліворуч збільшилося з 14 до 25°, а бічне згинання праворуч збільшилося з 12 до 24°. Ортопедичні та неврологічні дані відзначено як нормальні. Контрольна МРТ поперекового відділу хребта в обмеженому обсязі, виконана 22 вересня 2006 року, виявила зменшення випинання диска на рівні L5/S1 на T2-зважених сагітальних зображеннях (див. рисунок 2).

DRX9000 True Non-surgical Spinal Decompression System™ прикладає до хребта дистракційні сили, використовуючи чутливий комп’ютеризований механізм зворотного зв’язку, щоб забезпечити полегшення БНЧС і симптомів, пов’язаних із грижами дисків, випинанням або протрузією міжхребцевих дисків, дегенеративним захворюванням дисків, заднім фасетковим синдромом та ішіасом.¹¹ У систематичному огляді рецензованої літератури¹² Macario та Pergolizzi доходять висновку, що даних занадто мало, щоб визначити, чи забезпечує декомпресія хребта більшу користь, ніж інші нехірургічні методи лікування. Однак результати двох нових досліджень дають підстави припустити, що DRX9000 є безпечним та ефективним у пацієнтів із дискогенним БНЧС.^10,13

У першій роботі було проведено ретроспективне дослідження з метою оцінити ефективність нехірургічної декомпресії хребта із застосуванням DRX9000.¹³ Дев’яносто чотири медичні карти було проаналізовано з вересня 2005 року по березень 2006 року в чотирьох амбулаторних клініках (трьох самостійних та одній на базі лікарні). Середня оцінка за вербальною рейтинговою шкалою (ВРШ) знизилася з 6,05 (шкала 1–10) на початку лікування до 0,89 на момент завершення лікування. Про подібні результати повідомлено у другій роботі — проспективному, багатоцентровому, нерандомізованому пілотному дослідженні II фази з оцінювання безпечності та ефективності DRX9000 для лікування хронічного БНЧС. Вісімнадцять придатних для оцінювання пацієнтів, за якими спостерігали із січня 2007 року по квітень 2007 року, пройшли протокол із 20 процедур на DRX9000 протягом шеститижневого періоду. Оцінки болю, застосування анальгетиків, функціональних можливостей, задоволеності, активності в повсякденному житті та безпечності збирали за допомогою обстежень, опитувальників і щоденників пацієнтів. Середня оцінка за ВРШ на початку лікування становила 6,4; вона знизилася більш ніж на 50% через два тижні (10 процедур) і наприкінці лікування становила в середньому 0,8. Шістнадцять із 18 пацієнтів повідомили про покращення функції, а пацієнти поставили DRX9000 середню оцінку 8,1 за шкалою задоволеності 0–10. Небажаних явищ не відзначено, і жоден з учасників не потребував більш інвазивної терапії.

Нещодавно було опубліковано три описи клінічних випадків, присвячені ефективності DRX9000.^14–16 У першому описі клінічного випадку¹⁴ чоловік віком 33 роки з початковою оцінкою за ВРШ 6 (шкала 0–10) пройшов 20 процедур на DRX9000 протягом шеститижневого періоду й повідомив про зниження оцінки за ВРШ до 0 на момент останньої процедури. Порівняння МРТ-знімків до і після DRX9000 продемонструвало посилення внутрішньодискового сигналу на T2-зважених зображеннях на рівнях L2/3, L3/4, L4/5 і L5/S1, що дає підстави припустити позитивний вплив на гідратацію міжхребцевого диска. У другому описі клінічного випадку спостерігали чоловіка віком 69 років із хронічним БНЧС з іррадіацією в обидві ноги.¹⁵ Його оцінка за ВРШ знизилася з 10 до 1 (шкала 0–10) за 22 сеанси лікування протягом семитижневого періоду лікування. Порівняння МРТ-знімків до і після лікування продемонструвало збільшення висоти диска та зменшення розміру грижі на кількох поперекових рівнях. Про порівнянні результати повідомлено в третьому описі клінічного випадку, у якому чоловік віком 31 рік з одномісячним анамнезом БНЧС (в анамнезі — попередні епізоди болю в спині) з іррадіацією в ліву сідницю пройшов 27 процедур на DRX9000 протягом семитижневого періоду. Оцінка за ВРШ знизилася з 8,5 до 3 (шкала 0–10), з різким зменшенням розміру ураження диска та компресії лівого нервового корінця S1 на МРТ поперекового відділу хребта після DRX9000.

Результати цих попередніх описів клінічних випадків, разом із результатами цього дослідження, узгоджуються з результатами за даними, ретроспективно зібраними зі знімків комп’ютерної томографії (КТ) поперекового відділу хребта, виконаних до і після процедур на DRX9000.¹⁷ Шістнадцять пацієнтів із хронічним м’язово-скелетним, механічним або дискогенним БНЧС пройшли шеститижневий курс DRX9000, що призвело до зниження оцінок болю при пальпації з 5,7 до 0,8 (шкала 0–10) та оцінок болю при ОР з 5,6 до 0,7. Крім того, середня висота поперекового диска збільшилася на 1,6 мм. Окрім цього, збільшення висоти диска на 1 мм було пов’язане зі зменшенням на 3,4 (шкала 0–10) як болю при пальпації, так і болю при ОР.

Цей опис клінічного випадку продовжує демонструвати позитивні ефекти DRX9000 щодо морфології диска. У цієї 35-річної жінки спостерігалися полегшення болю та зменшення розміру грижі після 20 процедур протягом приблизно 5,5 тижня. Ці дані узгоджуються з попередніми описами клінічних випадків^14–16 пацієнтів, яких успішно лікували за допомогою DRX9000, а також із ретроспективним дослідженням з аналізом КТ-знімків.¹⁷ Результати цих описів клінічних випадків і ретроспективного дослідження дають підстави припустити, що потрібні додаткові проспективні клінічні дослідження.

Joseph Pergolizzi — позаштатний асистент-професор у Johns Hopkins University School of Medicine, асоційований професор кафедри анестезіології в Georgetown University School of Medicine і старший партнер у Naples Anesthesia and Pain Associates Group of South West Florida. Він входить до ради директорів Coalition for Pain Education і National Institute of Pain, а також є співзасновником International Pain Research and Treatment Foundation. Д-р Pergolizzi опублікував та/або представив понад 100 наукових праць. Він має ступінь доктора медицини (MD) з найвищою відзнакою, здобутий у Ross University School of Medicine.

1. Guo HR, Working hours spent on repeated activities and prevalence of back pain, Occup Environ Med, 2002;59(10): 680–88.
2. Guo HR, Tanaka S, Cameron LL, et al., Back pain among workers in the United States: national estimates and workers at high risk, Am J Ind Med, 1995;28(5):591–602.
3. Gilcreest EL, Lumbosacral and sacro-iliac strain causing low back pain: a review of one hundred fifty cases, Ann Surg, 1938;107(6):988–95.
4. Deyo RA, Mirza SK, Martin BI, Back pain prevalence and visit rates: estimate from US national surveys, 2002, Spine, 2006;31: 2724–7.
5. Krishnaney AA, Park J, Benzel EC, Surgical management of neck and low back pain, Neurol Clin, 2007;25:507–22.
6. Jarvik JG, Deyo RA, Diagnostic evaluation of low back pain with emphasis on imaging, Ann Intern Med, 2002;137:586–97.
7. Chou R, Qaseem A, Snow V, et al., Diagnosis and treatment of low back pain: a joint clinical practice guideline from the American College of Physicians and the American Pain Society, Ann Intern Med, 2007;147:478–91.
8. McCamey K, Evans P, Low back pain, Prim Care, 2007;3:71–82.
9. Marcus A, APS guidelines on low back pain dismiss some interventions, Pain Med RSS, 2008;34:07.
10. Leslie J, Richmond C, Macario A, et al., Pilot: Effectiveness and safety of non-surgical spinal decompression, Paper presented at the 18th Annual Meeting of the American Academy of Pain Management, Las Vegas, NV, 27–30 September 2007.
11. Gan TJ, Leslie J, Pergolizzi J, Nonsurgical Spinal Decompression to treat chronic low back pain, Special Report supplement featured in Anesthesiology News, December 2007.
12. Macario A, Pergolizzi J, Systematic literature review of spinal decompression via motorized traction for chronic discogenic low back pain, Pain Pract, 2006;6:171–8.
13. Macario A, Richmond C, Auster M, Pergolizzi JV, Treatment of 94 outpatients with chronic discogenic low back pain with the DRX9000: a retrospective char review, Pain Pract, 2008;8: 11–17.
14. Richmond C, Florio F, Wilhelm JM, et al., MagneticResonance Imaging Findings after Treatment with a Nonsurgical Spinal Decompression System (DRX9000™)—Case Report, US Musculoskeletal Review, 2007;50–52.
15. Pergolizzi J, Florio F, Martin W, et al., Management of low-back pain with a non-surgical spinal decompression system (DRX9000™) – case report, European Musculoskeletal Review, 2008;59–60.
16. Pergolizzi J, Yocum T, Florio F, et al., Management of discogenic low-back pain with a non-surgical decompression system (DRX9000™)—Case Report, US Musculoskeletal Review, 2008;14–15.
17. Apfel C, Cakmakkaya S, Martin W, et al., Decreased lower back pain after non-invasive spinal decompression may be due to restored disc height, Abstract presented at the American Conference on Pain Medicine 3rd Annual conference, April 2008.