Лікування дискогенного болю в нижній частині спини за допомогою системи нехірургічної декомпресії (DRX9000™) — клінічний випадок

Pergolizzi J, Yochum T, Florio F, Richmond C, McCain BS. Management of Discogenic Low-back Pain with a Non-surgical Decompression System (DRX9000™)—Case Report. US Musculoskeletal Review. 2008;3(1):14–15. Видавець: Touch Briefings. Том, випуск і сторінки взято з рядка цитування, надрукованого на відбитку; у ньому названо лише перших трьох авторів («Pergolizzi J, Yochum T, Florio F»). Стаття не має DOI, не індексована в PubMed чи Europe PMC, а її онлайн-копії від видавця не знайдено.

a report by Joe Pergolizzi, MD,¹ Terry Yochum, DC, DACBR,² Frank Florio, DC,³ Charlotte Richmond, PhD⁴ and Brian S McCain, DC⁵

1. Adjunct Assistant Professor, Johns Hopkins University School of Medicine; 2. Director, Rocky Mountain Chiropractic Radiological Center; 3. Director of Clinical Research, Axiom Worldwide, LLC; 4. Director of Clinical Research, NEMA Research Inc, Miami Beach; 5. Chief Administrator, Back in Action Spine and Health Centers

© TOUCH BRIEFINGS 2008 (надруковано внизу першої сторінки статті). Ліцензії відкритого доступу в статті не зазначено.

Переклад з англійської мови виконано ELTECH за видавничим відбитком (US Musculoskeletal Review Extract, Touch Briefings). Текст перекладено дослівно, без скорочень і змін; заголовки «Вступ» і «Про автора» додано нами (в оригіналі в цих місцях заголовків немає).

Приблизно 25–60% пацієнтів, у яких виникає біль у нижній частині спини (БНЧС), повідомлять про рецидив болю, багато з них — протягом лише одного року.¹ БНЧС є найпоширенішою причиною непрацездатності в США.² Багато пацієнтів, непрацездатних понад шість місяців, не повернуться до роботи, і це число зменшується майже до нуля через два роки.³ БНЧС також є найдорожчою причиною непрацездатності в США.² За оцінками, 2% робочої сили в США щороку отримуватимуть компенсацію за травми спини.³

Структурні порушення, як-от дегенерація диска або грижа диска, а також спричинені ними біохімічні ефекти, як-от запалення, можуть бути причиною болю, пов’язаного з диском.¹ За словами Jarvik та співавт., «грижа диска з компресією або подразненням нервового корінця є найпоширенішою причиною неврологічних порушень».² Дискогенний і корінцевий больові синдроми є поширеними та надалі створюють труднощі для лікарів і пацієнтів.¹

DRX9000™ (Axiom Worldwide, Тампа, Флорида) розроблено для полегшення БНЧС і симптомів, пов’язаних із грижами дисків, випинанням або протрузією міжхребцевих дисків, дегенеративним захворюванням дисків, заднім фасетковим синдромом та ішіасом. Пацієнт лежить на спині з опорою для колін, щоб усунути ротацію таза. Система опори для грудної клітки та плечей стабілізує верхню частину тіла, тоді як моторизований шків забезпечує механізовану сегментарну дистракцію із застосуванням тазового ременя. Налаштування кута лікувального впливу можна регулювати залежно від локалізації захворювання/ушкодження диска. Мета лікування — послабити біль шляхом створення декомпресійної сили, яка зменшує грижу, збільшує внутрішньодисковий простір і знижує внутрішньодисковий тиск під час лікування. Результатом є нехірургічна декомпресія хребта.

Ретроспективне дослідження за участю 94 пацієнтів, яких лікували за допомогою DRX9000, показало, що при хронічному БНЧС можливе покращення на тлі декомпресії хребта.⁴ Проспективне дослідження за участю 18 учасників виявило, що БНЧС значуще зменшився при застосуванні DRX9000.⁵

Нині з’являються дані, отримані методами візуалізації, які демонструють позитивний морфологічний ефект лікування за допомогою DRX9000 щодо міжхребцевого диска.^6,7 У цьому описі клінічного випадку розглядається застосування DRX9000 для лікування БНЧС, пов’язаного з грижею поперекового міжхребцевого диска.

Чоловік віком 31 рік звернувся до амбулаторного закладу зі скаргами на БНЧС тривалістю приблизно один місяць. Пацієнт також повідомив про біль з іррадіацією в ліву сідницю та ногу. Біль оцінювався як 9 або 10 за шкалою 0–10 і описувався як гострий, прострільний, пекучий і з поколюванням на момент первинного обстеження. Пацієнт мав зріст 70 дюймів і важив 140 фунтів. Як повідомлялося, біль посилювався в положенні стоячи або сидячи й полегшувався лише в положенні лежачи; крім того, біль порушував його сон. Магнітно-резонансна томографія (МРТ) поперекового відділу хребта, виконана 6 липня 2006 року, виявила лівобічну парацентральну екструзію диска на рівні L5/S1, яка стискала та зміщувала лівий нервовий корінець S1, а також дегенеративне захворювання дисків на рівнях L4/5 і L5/S1. Аналіз наявної медичної документації вказав на попередній епізод БНЧС приблизно за сім місяців до цього.

Пацієнт пройшов 27 процедур на DRX9000 протягом семитижневого періоду. Лікування розпочали з максимальної декомпресійної сили 80 фунтів; декомпресійну силу підвищували з кроком у п’ять фунтів на розсуд лікаря, а останню процедуру провели при 100 фунтах. Кут прикладання лікувальної сили коливався від 8 до 15°. Додаткове лікування включало електростимуляцію, лікувальні вправи та вологе тепло. Пацієнт повідомив про зменшення болю з оцінки 8,5 за шкалою 0–10, що виникав 85% часу на початку лікування, до оцінки 3, що виникав 30% часу наприкінці протоколу лікування. МРТ поперекового відділу хребта, виконана 3 листопада 2006 року, продемонструвала різке зменшення розміру ураження диска, а також компресії, що чинилася на лівий нервовий корінець S1. У цього пацієнта також було проведено низку додаткових оцінювань результатів до і після протоколу лікування. Тестування обсягу рухів, виконане за допомогою комп’ютеризованого подвійного інклінометра, виявило збільшення згинання в поперековому відділі (39%), розгинання (75%), бічного згинання ліворуч (57%) і бічного згинання праворуч (53%) після завершення лікування. Також було проведено комп’ютеризований порівняльний тест м’язової сили (CCMT), який показав такі покращення на тлі лікування: згиначі лівого кульшового суглоба (50%), згиначі правого кульшового суглоба (71%), відвідні м’язи лівого кульшового суглоба (106%), відвідні м’язи правого кульшового суглоба (-3%), згиначі лівого колінного суглоба (43%), згиначі правого колінного суглоба (24%), розгиначі лівого колінного суглоба (105%) і розгиначі правого колінного суглоба (80%). Слід зазначити, що, хоча у відвідних м’язах правого кульшового суглоба спостерігалося зниження на 3%, різниця між правою та лівою стороною зменшилася з 46 до 13%. Оцінка за опитувальником порушення життєдіяльності через біль (PDQ) знизилася зі 147/150 до 59/150. Оцінка болю за чотирикомпонентною візуальною аналоговою шкалою (QVAS) знизилася з 76,67/100 до 33,33/100. Оцінка за Борнмутським опитувальником для спини знизилася з 23/70 до 13/70.

Нещодавній огляд досліджень ефективності нехірургічної декомпресії хребта встановив, що наявні в рецензованій літературі дані є непереконливими для визначення того, чи перевершує декомпресія хребта інші нехірургічні методи в лікуванні БНЧС.⁸ Після цього огляду два нові дослідження продемонстрували безпечність та ефективність DRX9000, поряд із двома описами клінічних випадків, які дають підстави припускати позитивні фізичні ефекти лікування щодо міжхребцевого диска.^4–7

У ретроспективному дослідженні було оцінено 94 пацієнтів, яких лікували за допомогою DRX9000 у період із вересня 2005 року по березень 2006 року.⁴ Діагнози охоплювали грижі дисків (73% пацієнтів), дегенеративне захворювання дисків (68%) і їх поєднання (27%). Медіана тривалості БНЧС становила 260 тижнів. Пацієнти звернулися із середньою оцінкою болю (ЧРШ) 6,05, яка знизилася до 0,89 наприкінці лікування. Оцінка за індексом Освестрі знизилася з 21,9 на момент звернення до 6,5 на момент завершення. Пацієнти також повідомили про зменшення застосування анальгетиків і оцінили DRX9000 на 8,55/10 в опитуванні щодо задоволеності. Цей аудит медичних карт дає підстави припустити, що хронічний БНЧС і функціональні можливості покращуються на тлі лікування на DRX9000.

У проспективному, багатоцентровому, нерандомізованому пілотному дослідженні II фази спостерігали за 18 пацієнтами, яких лікували в період із січня 2007 року по квітень 2007 року.⁵ Учасники дослідження пройшли курс із 20 процедур на DRX9000 протягом шеститижневого періоду. Середня тривалість БНЧС становила 526 тижнів, із численними невдалими видами терапії до DRX9000. Середня оцінка болю на момент звернення становила 6,4 і знизилася до 3,1 усього через два тижні лікування. Вона й надалі знижувалася і наприкінці лікування становила 0,8. Оцінки за індексом Освестрі знизилися з 23,7 до 5,5. Переважна більшість пацієнтів (88,9%) заявили, що рекомендували б це лікування іншим. Про серйозні небажані явища не повідомлялося.

Цей опис клінічного випадку є третім у серії, яка, як видається, демонструє позитивні фізичні ефекти, що їх лікування за допомогою DRX9000 справляє на міжхребцевий диск. У першому випадку спостерігали за чоловіком віком 33 роки, який звернувся до амбулаторного закладу зі скаргами на стійкий БНЧС тривалістю шість років.⁶ Він пройшов курс із 20 процедур на DRX9000 протягом шеститижневого періоду. Пацієнт звернувся з оцінкою болю 6, яка знизилася до 0 наприкінці лікування. Контрольна МРТ після лікування виявила посилення внутрішньодискового сигналу на T2-зображеннях на рівнях L2/3, L3/4, L4/5 і L5/S1, що відображає покращення морфології диска. У другому описі клінічного випадку спостерігали за чоловіком віком 69 років, який звернувся з хронічним БНЧС з іррадіацією в обидві нижні кінцівки.⁷ Цей пацієнт пройшов курс із 22 процедур на DRX9000 протягом семитижневого періоду. На момент звернення він повідомив про оцінку болю 10, яка знизилася до 1 наприкінці протоколу. Контрольна МРТ після лікування продемонструвала збільшення висоти диска та зменшення розміру грижі на кількох поперекових рівнях. Ці докази, отримані методами візуалізації, можуть бути корисними для пояснення клінічних покращень, які часто спостерігаються на тлі лікування.

Продовжують з’являтися клінічні дані та дані візуалізації, які додатково підтверджують безпечність та ефективність лікування БНЧС, пов’язаного з диском, із застосуванням DRX9000. Пацієнт у цьому описі клінічного випадку відчув зменшення болю та підвищення функціональних можливостей й зміг повернутися до роботи після лікування. Потрібні додаткові проспективні дослідження для подальшого вивчення клінічних і морфологічних ефектів лікування за допомогою DRX9000.

Joseph Pergolizzi, MD, є позаштатним асистент-професором у Johns Hopkins University School of Medicine та старшим партнером у Naples Anesthesia and Pain Associates Group of South West Florida. Він входить до ради директорів Coalition for Pain Education і National Institute of Pain, а також є співзасновником International Pain Research and Treatment Foundation. Д-р Pergolizzi опублікував та/або представив понад 100 наукових праць. Він має ступінь бакалавра наук (BSc) з фізичної хімії, здобутий у St Johns University, і ступінь доктора медицини (MD) з найвищою відзнакою, здобутий у Ross University School of Medicine.

1. Boswell MV, Trescot AM, Datta S, et al. Interventional techniques: evidence based practice guidelines in the management of chronic spinal pain, Pain Physician, 2007;10(1):7–111.
2. Jarvik JG, Deyo RA, Diagnostic evaluation of low back pain with emphasis on imaging, Ann Intern Med, 2002;137(7):586–97.
3. Andersson GB, Epidemiological features of chronic low back pain, Lancet, 1999;354:581–5.
4. Macario A, Richmond C, Auster M, et al., Treatment of 94 outpatients with chronic discogenic low back pain with the DRX9000: a retrospective chart review, Pain Practice, 2008:8:11–17.
5. Leslie J, Richmond C, Macario A, et al. Pilot: Effectiveness and safety of non-surgical spinal decompression. Abstract presented at ACPM, April 2008, New York.
6. Richmond C, Florio F, Wilhelm J, et al., Magnetic resonance imaging findings after treatment with a non-surgical spinal decompression system(DRX9000)-case report, US Musculoskeletal Review, 2007;50–52.
7. Pergolizzi J, Florio F, Martin W, et al., Management of low-back pain with a non-surgical spinal decompression system (DRX9000™) – case report, European Musculoskeletal Review, 2008;59–60.
8. Macario A, Pergolizzi J, Systemic literature review of spinal decompression via motorized traction for chronic discogenic low back pain, Pain Practice, 2006;6:171–8.